Андрушівка нерухомість

Щорічно Міністерство охорони здоров’я України реєструє сумну статистику травмувань, пов’язаних з ожеледдю: за небезпечний сезон лікарі надають допомогу тисячам громадян, які постраждали на зимових дорогах. Ми пропонуємо вам прості рекомендації, як уберегтися від неприємностей у період ожеледиці.

Поради:
- майструйте на підошви та каблуки вашого взуття “льодоступи”: прикріпіть на каблук перед виходом на вулицю шматок поролону (за розмірами каблука) або лейкопластиру;
- наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук (хрест-навхрест або східцем) і перед виходом натріть піском (на один - два дні вистачає);
- натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть його на підошву (але від води піщинки наждакового паперу рано або пізно обсипаються);
- накладіть на підошву клей типу “Момент” та поставте взуття на пісок, після цього сміливо виходьте на вулицю.
Пам’ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м’якої основи та без великих каблуків.
Людям похилого віку краще в “слизькі дні” взагалі не виходити з будинку. Але якщо потреба змусила, не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або з шипом. Якщо у вас із собою сумка, то вона повинна бути тільки такою, що її можна носити через плече. Пам’ятайте, що дві третини травм люди у віці за 60 років одержують при падінні. Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводження - небезпечні для здоров’я. Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.

Любов Гвоздецька,
фахівець І категорії РВ ГУ МНС України в Житомирській області
Новини Андрушівщини

Позакласні заходи в педагогічній практиці тісно переплітаються із засвоєнням пізнавального матеріалу. Це продемонстрували учні Великомошківецької ЗОШ І-ІІ ступенів, коли готували і проводили в себе «Екзотичний географічний ярмарок». Вчителька Марія Йосипівна Саюк мала за мету ознайомити учнів з основними центрами походження культурних рослин, розширити знання про екзотичні овочі та фрукти, які тепер є на прилавках великих і малих магазинів; виховати любов до рослин, почуття прекрасного.
Ярмарок проводили у імпровізованій українській світлиці, прибраній вишиванками та рушниками. Тут же розмістили павільйони з різноманітними плодами: «Знайомі незнайомці», «Заморські гості», «Українська кухня». Ведучі Юля Телечук та Інна Шевчук запросили присутніх познайомитися ближче з рослинами-переселенцями з інших країн, чиї плоди ми залюбки споживаємо, але мало що про них знаємо.
Цікавою і загадковою є історія картоплі, помідорів, кукурудзи та інших культур-прибульців, які в Україну завезені з різних держав і навіть материків.
А ще дорослі і діти дізналися про рослинні дива, зокрема, про те, що в Південно-Східній Азії росте «цукеркове» дерево; у США та Канаді зустрічаються оцтове та мильне дерева, а в тропічній Африці - ковбасне. Останнє назване так через те, що його продовгуваті півметрові плоди справді схожі на ковбасу, але вони, на жаль, не їстівні. А на Кубі є дерево, на якому ростуть… дині.
Ярмаркували з піснями, віршами, гуморесками, пригощали учасників заходу стравами української кухні - борщем і галушками з часником та салом, варениками, різноманітними тістечками. Смачними вдалися картопляні млинці від першокласниці Марини Кузьменко та її мами Руслани Миколаївни.
Коли товари розпродали, гроші полічили, тоді і ярмарок закрили А враження від нього залишились надовго.
В учительки М. Й. Саюк були надійні помічниці - Валерія Холод, Дмитро Пастернак, Олександр Прокопчук, Олег Колодюк, Оксана Синюк.

Ніла Виничук,
вчителька Великомошківецької ЗОШ І-ІІ ступенів
Новини Андрушівщини

Розташоване на річці Гуйва, доволі молоде за статусом місто (1975) Андрушівка має цікаві пам'ятки археології, історії та архітектури. Так, неподалік від міста, виявлено залишки поселень черняхівської культури. В історичних джерелах Андрушівка згадується лише в 1683р., як приписане село до Старої Котельні (який там костел!). В сучасному прапорі та гербі, хоча вартує сказати, що Андрушівка до 2003р їх і не мала, використовується андріївський хрест. Зрозуміло, що Андрушівка це похідна від імені Андрій.

У 17ст власниками села стають польські магнати Бержинські. Вони ж будують тут у 1848р. цукровий завод, завдяки розвитку цієї промисловості через одинадцять років Андрушевці надають статус містечка. В 1861р, я так розумію, що саме знов ж таки завдяки заводу, село купують цукрові "королі" Терещенки.

В 1871р. Терещенко фундує однокласне училище, на яке приходилися один вчитель, законовчитель та прибиральниця. Цікавим і є той факт, що на цукровому заводі працював на той час студент-практикант Іван Фещенко-Чопівський. (Відомий металург, професор металургії та металографії краківської гірничо-гутничої академії, автор 130 прац.) Якщо, ви мандруєте Житомирщиною, то вам обов'язково треба завітати до Андрушівки. По-перше, тому що тут досить добре збережений палац.

Палац

Побудований в середині ХХст в стилі французького неоренесансу двоповерховий палац стоїть біля ставу, посеред парку, де ще збереглися завезені Терещенком пробкові та кедрові дерева. За компоновкою палацовий комплекс складався з самого палацу, оранжереї, господарчого корпусу. В 1975р над оранжереєю був надбудований другий поверх.

Революційним минулим так і тхне з історії Андрушівки. Після жовтневого перевороту, в 1919р тут було створено ревком, згодом тут розміщувався штаб Першої кінної армії. Та де кінна армія, там і Будений. Так, так, саме на цьому балкончику, що висить над центральним входом перед селянами Андрушівки виступав Будений з гарячою революційною промовою. В інтер'єрах, нажаль, нічого не лишилося від колишньої величі перебування тут цукрових магнатів. Лише мармурові сходи та грецький орнамент в одній з кімнат. Тепер тут розміщується школа №1. Але зовнішній вигляд будівлі зберігся добре.

Обсерваторія

Ще однією цікавинкою відоме місто. Завдяки саме їй тепер десь в зіркових світах сяє ще одна Андрушівка. Ось чого ви не очікували побачити в начебто в пересічному районному центрі так це єдину в Україні приватну обсерваторію!

Заснована в 2001р. бізнесменом Юрієм Миколайовичем Іващенко, астрономічна обсерваторія є повноцінним науковим закладом, на протязі 6 років було досліджено 35тис космічних об'єктів. Саме з Андрушівської обсерваторії і була відкрита нова зірка, що получила ім'я на честь міста.

andrushivkaonline.wordpress.com

Андрушевка. Парк Терещенка. Зима
Андрушівка. Садиба Терещенка. Зима
Andrushivka (Zhitomir region, Ukraine). Park of the Tereschenko. Winter

Відео розміщено на різних відеохостінгах, тому перегляд відеороліків можливий з різною якістю. Оригінали відеороликів виготовлені в телевізійному стандарті PAL 720x576x25, стереозвук та придатні для перегляді на ПК чи побутовому DVD-програвачі.

Великолепный дворец в неоготическом стиле. Сейчас полностью захвачен Свято-Рождества Христова женским монастырем Украинской Православной Церкви Московского Патриархата. Ремонт по сравнению с прошлым годом все на том же месте, зато появился загон для кур и из-за этого обойти вокруг здания невозможно. Скорее всего, в будущем на территорию замка монахини пускать не будут, т.к. это теперь их собственность, и здание не внесено ни в один реестр памятников архитектуры. Нам удалось тихонько проникнуть, открыв ворота. Тетка вышедшая на нас посмотреть бросала далеко не дружелюбные взгляды, но ничего не сказала.

Первые российские самолеты строили недалеко от Житомира в терещенковских мастерских.

В 80-е годы XIX столетия было основано Товарищество братьев Терещенко - Николая, Федора и Семена. Ту часть России и Украины, где находился их бизнес и собственность, поделили на зоны. Братья покупали в Киеве и губерниях дворцы, строили сахароварни, спиртзаводы, лесопильни и соляные шахты. К 1900-му предприятия Терещенко производили четыре миллиона пудов сахара в год. Тогда же Николай Терещенко выделил два миллиона золотых рублей на нужды Киева. Именно на его деньги сооружена больница для чернорабочих(сейчас - детская больница "Охматдет" по ул. Чорновола, 28/1), торговая школа для девиц на ул. Воровского, 18. Коммерческое училище на Ярославовом валу (сейчас здесь Театральный институт) появилось также благодаря Николаю Терещенко. Кроме того, он приобрел дворец на Бибиковском бульваре, где сейчас находится музей Тараса Шевченко...

Николай Артемович жил в Киеве, а резиденция Федора Артемовича находилась в селе Червоное, недалеко от Житомира. Здесь, а также в соседней Андрушевке по сей день работают основанные Терещенко спиртовые и сахарные заводы. А вот следов авиамастерских в Червоном не осталось. Но именно тут в начале прошлого века пытались собирать российские военные самолеты. Аэродромом же стал ипподром. Авиапроизводство началось в 1910 году по инициативе Федора Федоровича Терещенко, сына Федора Артемовича. На базе французских "этажерок" сделали семь машин. Седьмой самолет даже повоевал в российской армии - в Первую мировую. Разумеется, авиадело требовало специалистов. Инженером на предприятии чуть больше полугода работал тогда еще совсем юный и неизвестный Игорь Сикорский, впоследствии один из отцов мировой авиации. Война, а затем революция не позволили мастерским стать авиазаводом. Но самый большой в мире самолет того времени "Илья Муромец" был создан Игорем Сикорским на средства Терещенко. Построили же гигант в Петербурге, на Русско-балтийском вагоностроительном заводе.

president.org.ua/news/news-161423

Будівельний комплекс району нараховує 3 будівельних організації:

філія „Андрушівський райавтодор” (будівництво та експлуатація доріг), ТОВ „Андрушівський агробуд”(виробництво цегли, столярних виробів та пиломатеріалів) та ТОВ „Монтажспецшляхбуд”.

Із 41 населеного пункту району газифіковано природним газом 24 населених пункти, що складає 59% від загальної їх кількості.

На балансі Андрушівського управління по експлуатації газового господарства знаходиться 361,5 км. газових мереж.

За рахунок коштів населення в районі газифіковано природним газом 10 тис. квартир і встановлено 9,1 тис. лічильників.

andrushevka.fo.ru

Сторожук Олександр Васильович, який очолював педагогічний колектив Червоненської СЗШ майже 40 років, народився 2 січня 1930 року в селі Камені Андрушівського району. Батьки працювали у сільгоспартілі. У сім'ї завжди панував лад і мир, тут знали ціну хлібові. У селі була початкова школа, яку Олександр закінчив на початку Великої Вітчизняної війни. Батько пішов на фронт, а повернувся тяжко пораненим і контуженим. Одразу ж після звільнення Андрушівського району від німецьких фашистів Олександр продовжив навчання у семирічній школі сусіднього села Мала П'ятигірка. Вчився на "відмінно", багато читав. Закінчив школу в 1946 році і зразу ж поступив до Бердичівського педучилища, яке закінчив у 1950-му. Мрія здійснилась. На руках було призначення вчителя початкових класів у Вербівську семирічну школ Ружинського району. Тут працював до призову в армію. Після звільнення у запас працював учителем історії у Малонізгурецькій восьмирічній школі Ружинського району. На цей час Олександр Васильович уже усвідомив, що успіх кожної справи залежить від головної життєвої істини — людина повинна відповідати за все, що робить, що говорить, розуміти все, боротись за свої ідеали. З 1954 року по 1960 рік Олександр Васильович працював учителем біології, виробничого навчання та початкової військової підготовки в Городківській середній школі Андрушівського району і паралельно навчався в Одеському державному університеті ім. Мечнікова, який закінчив за спеціальністю "Фізіологія людини і тварини", тож був призначений директором Малоп'ятигірської школи, а невдовзі — Червоненської середньої школи — однієї із найбільших в Андрушівському районі, яку очолював до 1998-го.

andrushivkatown.wordpress.com