Цьогорічний традиційний конкурс серед обдарованих дітей «Крок до зірок», який проходив минулої п’ятниці в районному будинку культури, відкрили його торішні переможці і призери. Це додало впевненості новачкам, які мали виступити у двох турах - якнайкраще виконати українську народну пісню та сучасну авторську під фонограму.
Конкурс започаткувала і проводить Андрушівська школа мистецтв, тож зрозуміло, що конкурсанти - її вихованці, з якими розділяли хвилювання й викладачі. Оцінки авторитетне і доброзичливе журі виставляло за 6- та 8-бальною системами. До нього увійшли: голова райдержадміністрації К. І. Курсон, заступник голови райдержадміністрації В. І. Горкун, керуючий справами районної ради С. А. Михайловський, начальник відділу культури РДА Г. І. Білецька, директор Андрушівської школи мистецтв О. В. Яремчук, директор РБК, хормейстер В. Ф. Рожко, викладач школи мистецтв М. Є. Свєтлова.
Успіху юних талантів сприяли і доброзичлива аура в залі, і підтримка рідних та близьких людей, що вболівали за юних співаків.
Тут звучали календарно-обрядові пісні, пов’язані з порами року, народними святами, звичаями. Діти вражали не лише майстерністю виконання, а й вдало, зі смаком підібраними національними костюмами, артистичними манерами вільно триматися на сцені.
Зал не втомлювався захоплено аплодувати всім шістнадцяти конкурсантам, кожен з яких після першого туру вже набрав певну кількість балів, але до перемоги було ще далеко - маленькі артисти з нетерпінням чекали свого чергового виходу на сцену.
Ведучі оголошують глядачам і журі імена конкурсантів. Ось вони, оригінальні і неперевершені, - Аня Тарасюк, Аліна Огородник, Давид Микитич, Вікторія Бурякова, Таня Горкун, Олена Войтюк, Віка Весельська, Дарина Шумська, Софія Білоус, Надія Максимчук, Ірина Кучменко, Ліза Савченко, Аня Тарадай, Юля Берладин, Павло Шинкарук, Інга Голубівська. Кожного нагороджували довгими, нестихаючими оплесками, а коли Богдана Логвинова, минулорічна дипломантка цього ж конкурсу, виконала пісню про неньку, конкурсанти зійшли зі сцени в зал і вручили квіти своїм матусям. Жаль, що в рамках цього матеріалу немає можливості розповісти про всіх виконавців окремо, адже кожен має неповторний голос, свою манеру співу, костюм, що відповідає тематиці номера. Всі діти красиві, талановиті. І в цій ситуації журі було нелегко вибрати найкращих.
Протягом всього конкурсу чарували присутніх своїм співом дипломанти попередніх років: Аліна Висоцька, Марина Сторощук, Олена Захлібна, Михайло Закабула, Інна Зіневич, Ксенія Пастовенська, Іванна Лук’янчук, Юлія Повальчук, Лілія Маліновська, Руслан Комаров, Анастасія Олійник, Аня Коксун, Артур Оганян, Катруся Іванченко та Даша Лобецька, які щороку піднімаються вгору сходинками майстерності.
А ось нарешті після тривалої конкурсної програми оголошено результати: гран-прі дістався Юлі Берладин (викладач Н. І. Виставкіна), диплом І ступеня вручили Надії Максимчук (О. В. Яремчук), диплом ІІ ступеня - Ані Тарадай (А. В. Яцюк), ІІІ ступеня - Лізі Савченко (Н. І. Виставкіна); приз глядацьких симпатій завоювала найменша учасниця - Аня Тарасюк (викладач Е. Г. Лучкіна).
Нагороди переможцям конкурсу, а також подяки та цінні подарунки місцевим композиторам - В. В. Повальчуку, О. О. Давидюк, М. В. Крутаніч, О. В. Яремчук, П. П. Пташнику, І. П. Пташнику за творчу ініціативу та пропаганду музичного мистецтва вручали голова райдержадміністрації К. І. Курсон та керуючий справами районної ради С. А. Михайловський. Такими ж подяками були відзначені хореограф школи мистецтв Н. К. Пташник, звукооператор О. Д. Чуйко, автор фонограм В. І. Самплавський, незмінний сценарист конкурсів 2005-2009 років Н. Б. Борисова, викладач Т. О. Богайчук.
Це було справжнє свято пісні - щирої, світлої, променистої, яка лунала з дитячих вуст як пророцтво жити в мирі, любові, надії, як вічна мелодія на шляху юних до самовдосконалення. Адже досягти вершин мистецтва - це незрадлива мрія кожного учасника конкурсу «Крок до зірок».
Валентина Василюк
Новини Андрушівщини
Щороку біля православного храму Різдва Пресвятої Богородиці в Андрушівці проходять святкові щедрівки та колядки. Ось і цього року 8 січня зібралися тут жителі та гості нашого міста, щоб почути колядки і щедрівки, які виконував церковний хор.
Прийшли привітати присутніх із святом Різдва Христового та Новим роком голова районної державної адміністрації К. І. Курсон, міський голова М. Г. Сушко, які побажали кожній родині міцного здоров’я, щастя, достатку, віри в краще майбутнє. Вітав усіх із святами і митрофорний протоієрей, благочинний храму Різдва Пресвятої Богородиці отець Миколай. Веселих щедрівок та колядок співали діти, які також з цікавістю розглядали гарно оформлений вертеп.
Новини Андрушівщини
Андрушівка - місто, центр району, залізнична станція, розташована у південно-східній частині області, на берегах річки Гуйви (притока Тетерева) за 47 км від Житомира.
Територія Андрушівського району займає площу 95647 га, на якій розташовано 38 населених пунктів з населенням 50,2 тисячі чоловік.
Територія сучасної Андрушівки була заселена вже в першому тисячолітті до нашої ери. Неподалік міста знайдено знаряддя праці доби бронзи, виявлено залишки ранньослав'янського населення.
В історичних джерелах Андрушівка під назвою Андрусовки вперше згадується в 1683 році. Андрушівка тоді була приписана до Котельні.
З ХVІІ століття село стало власністю польських магнатів Бержинських, які нещадно експлуатували місцеве населення. Селяни повинні були працювати на пана три дні на тиждень, сплачувати грошовий та натуральний оброк.
Андрушівка поступово зростала. В 1798 році вже налічувалось 123 двори з населенням 1046 чоловік; працювали винокурня з двома котлами, три водяні млини і один на кінній тязі.
З середини ХІХ століття в Андрушівці поряд з хліборобством розвивалось кустарне виробництво, діяли шкіряний завод, винокурня (пізніше спиртовий завод), раз на два тижні проводились ярмарки.
В 1871 році в Андрушівці відкрито однокласне училище, а невдовзі - двокласне. В 1920 році двокласне училище перетворено на трудову семирічну школу.
Після адміністративно-територіальної реформи з березня 1923 року Андрушівка стала районним центром Бердичівського округу Київської губернії, що позитивно позначилося на її економічному та культурному розвитку.
Багато горя і страждань зазнало населення Андрушівки за період тимчасової німецько-фашистської окупації, з 10 липня 1941 року по 27 грудня 1943 року.
З 9 січня до 29 лютого 1944 року в селищі розміщувався командний пункт штабу 1-го Українського фронту; тут перебував талановитий полководець, генерал армії М.Ф.Ватутін. На честь загиблих в усіх центральних населених пунктах споруджені обеліски Слави, встановлені пам'ятники.
Після визволення від фашистських окупантів розпочалися відчутні позитивні зміни. Щвидкими темпами були відбудовані зруйновані заводи, побудовані нові.
Найбільшими підприємствами Андрушівщини тепер є цукровий і спиртовий комбінати, маслозавод, комбікормовий завод, фабрика "Восход", поліетиленовий завод, завод залізобетонних виробів, завод продтоварів, районне об'єднання "Сільгосптехніки", автопідприємство №11838, шляхоексплуатаційна дільниця. В районі добувають буре вугілля.
Побудовано і введено в дію 26 АТС, телеграфну станцію, 27 відділень зв'язку.
В районі функціонують два СПТУ, музична школа, станція юних техніків, клубні установи, бібліотеки, дошкільні та шкільні заклади.
За останні роки серед населення відчувається духовно-релігійне піднесення. Відновили свою діяльність храми. В місті будуються два нові храми. Побудовані два храми в селах Городківка та Гальчин.
andrushivkaonline.wordpress.com
Новий 2009 рік, прийшов у кожну домівку, приніс із собою не лише світлі надії, веселі щедрівки, а й чимало невирішених у минулому проблем.
Про непередбачувані обставини, які наприкінці минулого року призупинили доступ до державних джерел фінансування, що відчули на собі працівники бюджетної сфери нашого району, ми вели мову з головою районної державної адміністрації К. І. КУРСОН.
- Катерино Іванівно, працівники бюджетних установ занепокоєні тим, що не повністю одержали зарплату за грудень. В колективах освітян, культпрацівників, медиків тривають розмови про те, що гроші для виплати зарплат є, але знаходяться вони на банківських рахунках, звідки взяти їх неможливо. Чи це справді так?
- В районі говорять ще й про те, що керівники району, конкретно я, голова районної ради В. Б. Шпаківський, начальник фінансового управління райдержадміністрації Н. О. Суботенко поклали гроші на депозитний вклад та мають від цього відсотки.
Пояснюю: рішенням ХІІІ сесії районної ради V скликання від 12.01.2008 року було надано дозвіл районній державній адміністрації в особі районного фінансового управління розміщувати тимчасово вільні кошти районного бюджету на депозитних рахунках в установах банків на конкурсних засадах. В проведеному конкурсі перемогла Житомирська філія АКБ “Київ”, куди ми й поклали бюджетні кошти, і щомісяця брали їх не лише на виплату зарплати, а й користувалися відсотками, які йшли на придбання ліків для діабетиків, оплату праці працівників терцентру, допомогу одиноким непрацездатним громадянам, підтримку засобів масової інформації та ін. Сума відсотків за січень-серпень минулого року склала 600 тис. грн., а це неабияка підтримка для району.
А заробітну плату за другу половину грудня 2008 року працівникам бюджетних установ вже виплачуємо. Коли хтось із вас ще не отримав її, то найближчим часом отримає. Причин хвилюватися немає. Сподіваємося, що це були тимчасові проблеми.
- Ви, як фінансист за фахом, як оцінюєте депозитну форму вкладання коштів?
- Депозити - річ вигідна. Але тільки при умові економічної стабільності в державі. Гроші повинні працювати, тобто приносити прибуток, як це було в минулому році.
- Скажіть, а чи не виникнуть проблеми з виплатою зарплати у цьому році? Чи матиме районний бюджет для цього відповідну суму?
На сесії районної ради, яка відбулася 13 січня ц. р., затверили бюджет району на 2009 рік. Аналізуючи загальні цифри районного бюджету, можу сказати, що багато з них викликають тривогу. Ми вже бачимо, що на 20 відсотків недофінансовано освіту, культуру, не маємо коштів для підтримки місцевих громад. Економічна криза негативно вплине в поточному році на кожну сім’ю, але ми маємо з розумінням поставитися до проблем і спільно їх вирішувати.
Хочу запевнити працівників бюджетної сфери, що ми зробимо все, щоб за свою працю ви вчасно одержували зарплату.
На жаль, є проблеми, на вирішення яких ми не можемо вплинути, – це ріст безробіття. Приватні фірми, не витримуючи конкуренції та економічної кризи, закриваються, а люди залишаються без роботи.
- Катерино Іванівно, у такому становищі опинився тільки наш район?
- Ні, 19 районів Житомирської області вклали кошти у вищеназваний банк. І сьогодні, так як і ми, зіткнулися з цілою низкою проблем. Однак, мало-помалу, але частину коштів уже повернуто до бюджету нашого району і ми, як я сказала вище, використовуємо їх для виплати зарплат.
Користуючись нагодою, хочу звернутися до всіх працівників бюджетної сфери: не вірте пліткам, які поширюють недоброзичливці. Будьте завжди поміркованими, щирими та чесними у своїх судженнях.
- Дякую за відверту і щиру розмову.
Бесіду вела Марія Олексюк
Новини Андрушівщини
Щорічно Міністерство охорони здоров’я України реєструє сумну статистику травмувань, пов’язаних з ожеледдю: за небезпечний сезон лікарі надають допомогу тисячам громадян, які постраждали на зимових дорогах. Ми пропонуємо вам прості рекомендації, як уберегтися від неприємностей у період ожеледиці.
Поради:
- майструйте на підошви та каблуки вашого взуття “льодоступи”: прикріпіть на каблук перед виходом на вулицю шматок поролону (за розмірами каблука) або лейкопластиру;
- наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук (хрест-навхрест або східцем) і перед виходом натріть піском (на один - два дні вистачає);
- натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть його на підошву (але від води піщинки наждакового паперу рано або пізно обсипаються);
- накладіть на підошву клей типу “Момент” та поставте взуття на пісок, після цього сміливо виходьте на вулицю.
Пам’ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м’якої основи та без великих каблуків.
Людям похилого віку краще в “слизькі дні” взагалі не виходити з будинку. Але якщо потреба змусила, не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або з шипом. Якщо у вас із собою сумка, то вона повинна бути тільки такою, що її можна носити через плече. Пам’ятайте, що дві третини травм люди у віці за 60 років одержують при падінні. Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводження - небезпечні для здоров’я. Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.
Любов Гвоздецька,
фахівець І категорії РВ ГУ МНС України в Житомирській області
Новини Андрушівщини
Позакласні заходи в педагогічній практиці тісно переплітаються із засвоєнням пізнавального матеріалу. Це продемонстрували учні Великомошківецької ЗОШ І-ІІ ступенів, коли готували і проводили в себе «Екзотичний географічний ярмарок». Вчителька Марія Йосипівна Саюк мала за мету ознайомити учнів з основними центрами походження культурних рослин, розширити знання про екзотичні овочі та фрукти, які тепер є на прилавках великих і малих магазинів; виховати любов до рослин, почуття прекрасного.
Ярмарок проводили у імпровізованій українській світлиці, прибраній вишиванками та рушниками. Тут же розмістили павільйони з різноманітними плодами: «Знайомі незнайомці», «Заморські гості», «Українська кухня». Ведучі Юля Телечук та Інна Шевчук запросили присутніх познайомитися ближче з рослинами-переселенцями з інших країн, чиї плоди ми залюбки споживаємо, але мало що про них знаємо.
Цікавою і загадковою є історія картоплі, помідорів, кукурудзи та інших культур-прибульців, які в Україну завезені з різних держав і навіть материків.
А ще дорослі і діти дізналися про рослинні дива, зокрема, про те, що в Південно-Східній Азії росте «цукеркове» дерево; у США та Канаді зустрічаються оцтове та мильне дерева, а в тропічній Африці - ковбасне. Останнє назване так через те, що його продовгуваті півметрові плоди справді схожі на ковбасу, але вони, на жаль, не їстівні. А на Кубі є дерево, на якому ростуть… дині.
Ярмаркували з піснями, віршами, гуморесками, пригощали учасників заходу стравами української кухні - борщем і галушками з часником та салом, варениками, різноманітними тістечками. Смачними вдалися картопляні млинці від першокласниці Марини Кузьменко та її мами Руслани Миколаївни.
Коли товари розпродали, гроші полічили, тоді і ярмарок закрили А враження від нього залишились надовго.
В учительки М. Й. Саюк були надійні помічниці - Валерія Холод, Дмитро Пастернак, Олександр Прокопчук, Олег Колодюк, Оксана Синюк.
Ніла Виничук,
вчителька Великомошківецької ЗОШ І-ІІ ступенів
Новини Андрушівщини
Розташоване на річці Гуйва, доволі молоде за статусом місто (1975) Андрушівка має цікаві пам'ятки археології, історії та архітектури. Так, неподалік від міста, виявлено залишки поселень черняхівської культури. В історичних джерелах Андрушівка згадується лише в 1683р., як приписане село до Старої Котельні (який там костел!). В сучасному прапорі та гербі, хоча вартує сказати, що Андрушівка до 2003р їх і не мала, використовується андріївський хрест. Зрозуміло, що Андрушівка це похідна від імені Андрій.
У 17ст власниками села стають польські магнати Бержинські. Вони ж будують тут у 1848р. цукровий завод, завдяки розвитку цієї промисловості через одинадцять років Андрушевці надають статус містечка. В 1861р, я так розумію, що саме знов ж таки завдяки заводу, село купують цукрові "королі" Терещенки.
В 1871р. Терещенко фундує однокласне училище, на яке приходилися один вчитель, законовчитель та прибиральниця. Цікавим і є той факт, що на цукровому заводі працював на той час студент-практикант Іван Фещенко-Чопівський. (Відомий металург, професор металургії та металографії краківської гірничо-гутничої академії, автор 130 прац.) Якщо, ви мандруєте Житомирщиною, то вам обов'язково треба завітати до Андрушівки. По-перше, тому що тут досить добре збережений палац.
Палац
Побудований в середині ХХст в стилі французького неоренесансу двоповерховий палац стоїть біля ставу, посеред парку, де ще збереглися завезені Терещенком пробкові та кедрові дерева. За компоновкою палацовий комплекс складався з самого палацу, оранжереї, господарчого корпусу. В 1975р над оранжереєю був надбудований другий поверх.
Революційним минулим так і тхне з історії Андрушівки. Після жовтневого перевороту, в 1919р тут було створено ревком, згодом тут розміщувався штаб Першої кінної армії. Та де кінна армія, там і Будений. Так, так, саме на цьому балкончику, що висить над центральним входом перед селянами Андрушівки виступав Будений з гарячою революційною промовою. В інтер'єрах, нажаль, нічого не лишилося від колишньої величі перебування тут цукрових магнатів. Лише мармурові сходи та грецький орнамент в одній з кімнат. Тепер тут розміщується школа №1. Але зовнішній вигляд будівлі зберігся добре.
Обсерваторія
Ще однією цікавинкою відоме місто. Завдяки саме їй тепер десь в зіркових світах сяє ще одна Андрушівка. Ось чого ви не очікували побачити в начебто в пересічному районному центрі так це єдину в Україні приватну обсерваторію!
Заснована в 2001р. бізнесменом Юрієм Миколайовичем Іващенко, астрономічна обсерваторія є повноцінним науковим закладом, на протязі 6 років було досліджено 35тис космічних об'єктів. Саме з Андрушівської обсерваторії і була відкрита нова зірка, що получила ім'я на честь міста.
andrushivkaonline.wordpress.com