21 січня в Житомирі в обласній науковій бібліотеці ім. О.Ольжича проходила Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція „Україна від епохи УНР до початку ХХІ ст.”, присвячена 125-річчю від дня народження І. А. Фещенка-Чопівського. Учені й краєзнавці з Києва і багатьох областей України на пленарному засіданні виступили з дослідженнями життєвого шляху Івана Адріяновича, визвольних подій за незалежну Україну. Великий інтерес викликали доповіді краєзнавців у роботі секцій „Краєзнавчі студії Великої Волині” й „Постаті Великої Волині”.
Доля розпорядилася так, що одна із сторінок життя І. Фещенка-Чопівського пов’язана з Андрушівкою. Тому розповім про найбільш важливі віхи життя видатного сина України.
20 січня 1884 року в Чуднові у начальника поштової контори Адріяна Андрійовича та його дружини Марії Михайлівни Фещенків-Чопівських народився другий син - Іван. Закінчивши двокласну народну школу, він у серпні 1893 року вступив до Житомирської класичної гімназії. У лютому 1901 року в родину прийшло горе: від туберкульозу помер батько. Щоб підтримати матір і молодшу сестру, ученицю Маріїнської гімназії, Іван став підробляти репетиторством. Цим заробітком він оплачував і своє навчання.
У 1903 році, після успішного закінчення гімназії, Фещенко-Чопівський здає іспити до Київського політехнічного інституту, обравши хімічний факультет, щоб вивчитися на технолога-цукроварника. У своїх спогадах він пізніше напише, що на вибір професії вплинув „загальний інтерес до упромисловлення країни, крик моди”.
Події 1905 року призвели до закриття інституту, і Фещенко-Чопівський приїжджає на практику до Андрушівської цукроварні, однієї з найстаріших на Україні, що належала Терещенкам. „Цей промисловий об’єкт, - згадував він, - творив підставу економіки цієї спокійної і мальовничої волинської околиці зі старовинною українською культурою. Зрозуміло, що нові обставини не залишилися без впливу на зацікавлення й світогляд молодого адепта технічних наук; а головне вони доповнили знання природничих наук, виробили інтуїцію, загострили вразливість, відкрили очі на азарт у боротьбі з силами природи”.
Практика стала не лише виробничою, а й політичною. Саме в Андрушівці столичний студент вперше прилучився до політичної боротьби революційних подій 1905 року: „радикально настроєне громадянство метушилося: по містах відбувалися мітинги, виносилися радикальні постанови”. На цукроварні Іван з інженером-хіміком підготували і провели збори службовців і околичних економій. Для цього Фещенко-Чопівський підготував п’ять промов, з якими виступив на зборах. Сам Іван Адріянович підсумовує спогади про цю діяльність так: „Аби я довше затримався б у малій Андрушівці, де кожний, навіть найслабший „активіст” був на обліку у місцевої жандармерії, довелось би дорого заплатити за молодечі свої пошуки”.
Весною 1906 року політехнічний інститут відновив свою роботу, і щасливий випадок змінив долю юнака. Під час студентської екскурсії до сталеварень Придніпров’я він захопився величчю металургійного процесу, залишив хімію і з великим ентузіазмом присвячує подальші свої інтереси металургії. Його покликання підтримав відомий металург-винахідник професор В. Іжевський. Наукові відрядження до Бельгії, Німеччини й Англії стали відправними у його науковій кар’єрі. На Всеросійському з’їзді металургів у Петербурзі молодий вчений робить доповідь, яка привернула увагу фахових урядових кіл. Його наукові інтереси пов’язані з цементацією заліза, що в майбутньому принесе Фещенку-Чопівському міжнародне визнання.
Перша світова війна застала ученого в Німеччині, де він проходив стажування з метою підготовки до професорського звання. Повернувшись до Києва, Іван Адріянович займається викладацькою і науковою роботою в Київському політехнічному інституті.
У 1917 році І.Фещенко-Чопівський - голова Київської губернської ради - увійшов до Центральної Ради. Завдяки діловитості та економіко-господарчим знанням він невдовзі був призначений керівником промислового департаменту Генерального секретаріату промисловості й торгівлі. На особисте прохання М. С. Грушевського готує дослідження про природні багатства та господарчі можливості України. У 1919 році побачила світ його наукова двотомна праця „Природні багатства України”.
10 березня 1918 року Рада Народних Міністрів УНР запросила Івана Адріяновича обійняти посаду народного міністра промисловості, а вже через два дні він подає проекти законів на затвердження.
У квітні 1918 року в результаті перевороту, очолюваного гетьманом Скоропадським, Фещенко-Чопівський був заарештований і 17 днів перебував у в’язниці. Потім під час поїздок Україною збирає статистичні, економічні й економіко-географічні матеріали, які згодом прислужилися вченому для написання першої україномовної двотомної „Економічної географії для середніх шкіл”, а також праці „Цукрова промисловість України”.
В уряді В. Винниченка Фещенко-Чопівський отримує портфель міністра народного господарства. Він активно виступає за розрив України з Росією і проголошення незалежної УНР.
З квітня 1919 року він - заступник посла та радник з господарчих питань Української дипломатичної місії в Румунії. Та незалежною Україна не стала.
Іван Савицький,
заступник директора Городківської ЗОШ І-ІІІ ст.
Новини Андрушівщини
Андрушівським РВ УМВС України в Житомирській області розшукується Куліш Олексій Кузьмич 11.10.1935 р. н., українець, одружений, проживає за адресою с. Лісівка, вул. Польова № 17.
30 січня 2009 року, близько 9 години ранку він вийшов з дому і до цього часу не повернувся. Місце перебування Куліша О. К. невідоме.
Прикмети: на вигляд 70 років, зріст 180 см., худорлявої статури, волосся русяве, коротке, глухонімий.
Був одягнений: шапка-вушанка темного кольору, синя куртка, штани темні, черевики чорні.
При встановленні місцезнаходження Куліша О. К. просимо повідомити за адресою: м. Андрушівка вул. Корольова, 4, Андрушівський РВ УМВС України в Житомирській області. Контактні телефони: Код: (8-041-36) тел.: 2-16-69; 2-18-61; 2-11-44 або “02”.
Новини Андрушівщини
У період з 28 січня 2009 року та до особливого розпорядження на вулично-дорожній мережі області проводяться профілактичні заходи „Пішохід”, в ході яких основна увага зосереджена на виявлення та припинення порушень ПДР з боку пішоходів.
До відпрацювання задіяно максимальну кількість особового складу Державтоінспекції.
Незважаючи на профілактичні заходи, що вживаються з метою зниження рівня аварійності та тяжкості її наслідків, частка дорожньо-транспортних пригод, скоєних за участю пішоходів, залишається досить значною.
В поточному році в області зареєстровано 41 пригоду, внаслідок яких 12 чоловік загинуло, 35 - травмовано. Із зазначеної кількості 17 ДТП сталися за участю пішоходів, що складає 41,5% від загальної кількості дорожньо-транспортних пригод з потерпілими, в яких 3 чоловіки загинуло і 14 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.
7 дорожньо-транспортних пригод скоєно з вини нетверезих пішоходів, в результаті чого 7 чоловік травмовано.
Коли мова заходить про трагедії, в нашій уяві виникають картини стихійних лих, авіаційних та морських катастроф, пожеж. І в останїню чергу з’являється думка про ті трагедії, які щодня відбуваються на автошляхах.
Незважаючи на профілактичні заходи, частка дорожньо-транспортних пригод, скоєних за участю пішоходів, залишається досить значною.
В поточному році на вулично- шляховій мережі Андрушівського району зареєстровано 27 пригод, внаслідок яких 6 чоловік загинуло, 33 - травмовано. Із зазначеної кількості 6 дорожньо-транспортних пригод сталися за участю пішоходів, в яких 2 чоловіки загинуло і 4 отримали тілесні ушкодження різного ступення тяжкості.
Випадки фатальні. Їх важко передбачити, але можна запобігти. Адже це трапляється на дорозі, де діють закони дорожнього руху, які “виносять вирок” тим, хто їх зневажає. Зараз кожен третій загиблий на дорозі пішохід, сам у цьому винен. Життєві негаразди навалюються на плечі горомадян важким тягарем, і людина, йдучи на роботу чи додому, не сприймає навколишнє, думає тільки про свої проблеми, а тому часто ризикує життям.
На жаль, основна кількість наїздів на пішоходів трапляється в темну пору доби, що є одним з основних факторів, які сприяють трагедіям на дорогах.
Слід пам’ятати, що з настанням сутінків необхідно бути максимально пильними та обережними. Рухатися треба тротуарами, а якщо вони відсутні, по краю проїзної частини, назустріч транспорту. В одязі повинні бути світловідбиваючі елементи, білий колір. Люди повинні зрозуміти, що Правила дорожнього руху - це суворий Закон дороги, дотримуючись якого, вони захищають себе від нещасних випадків, від лиха.
Анатолій Тушак,
інспектор відділення ДАІ Андрушівського району, майор міліції
Новини Андрушівщини
У Законах України «Про оплату праці» та «Про охорону праці» є пряме визначення обов’язковості закріплення певних положень у колективному договорі. Як це узгоджується з принципом добровільності укладення колективного договору?
В. І. Поліщук. м. Андрушівка.
Відповідь. Міжнародними нормами, зокрема Конвенцією МОП № 98 (ст.4), Рекомендацією МОП № 91 (р.11.п.2.1), Європейською соціальною хартією (переглянутою, ст.6) передбачено укладення угод на добровільних засадах, а під Колективним договором «розуміють усяку письмову угоду щодо умов праці та найму, яка укладається, з одного боку, між роботодавцем, групою роботодавців або однією чи кількома організаціями роботодавців та, з другого боку, однією чи кількома представницькими організаціями працівників, належним чином обраними і уповноваженими згідно із законодавством країни».
Положення Закону України «Про колективні договори і угоди», яке визначає правові засади розроблення, укладення та виконання колективних договорів і угод, не порушує названих міжнародних норм.
Під час вирішення питання щодо доцільності укладання колективного договору слід ураховувати, що лише достатньо повний і змістовний колективний договір може забезпечити стійкі відносини між працівниками і роботодавцями, чітко визначаючи права та обов’язки сторін, стати надійним правовим підґрунтям для створення належних умов праці, в тому числі й охорони та оплати праці. У колективному договорі можна врахувати особливості діяльності певного підприємства, використати його можливості і ресурси в інтересах працівників для розвитку виробництва.
Потребу укладення колективного договору обумовлено також тим, що до нього має бути включено нормативні положення, якщо в актах законодавства є пряме визначення обов’язковості закріплення цих положень у колективному договорі. Так, приміром, подібні вимоги є в законах України «Про охорону праці», «Про оплату праці», «Про відпустки», інших актах законодавства.
Відповідальність юридичної особи, власника або уповноваженого ним органу за неукладення колективного договору (наприклад, коли не було ініціативи з боку жодної із зазначених вище сторін), то вона чинним законодавством не передбачена.
Але на осіб, які представляють власника або уповноважений ним орган чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і ухиляються від участі в переговорах щодо укладення (зміни, доповнення) колдоговору, або навмисно порушили строк (не розпочали переговори протягом 7 днів після отримання письмового повідомлення від іншої сторони про початок переговорів), або не забезпечили роботу відповідної комісії у визначені сторонами строки, накладається штраф до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і вони несуть також дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади. Це передбачено ст. 17 Закону України «Про колективні договори і угоди», а ст. 18 цього ж закону передбачено, що зазначені вище особи, з вини яких порушено чи не виконано зобов’язання щодо колдоговору, притягуються судом до адмінвідповідальності у вигляді штрафу у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян згідно з порядком, визначеним Кодексом України про адмінпорушення. Вони також несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.
Згідно з пунктом 9 ст. 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації приймає рішення про вимогу до роботодавця розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує цей закон, законодавство про працю, ухиляється від участі у переговорах щодо укладення (змін, доповнень) колдоговору, не виконує зобов’язань за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори.
Звільнення в такому разі проводиться за ст. 45 КЗпП України.
Якщо власник (уповноважений ним орган) або сам керівник підприємства не згоден з такою вимогою виборного профоргану, він оскаржує дане рішення до суду у 2-тижневий строк з дня отримання рішення. Подання скарги призупиняє процес звільнення до винесення рішення судом.
Якщо рішення профоргану не виконано і не оскаржено, то виборний орган первинної профорганізації у цей же строк може оскаржити до суду дії (бездіяльність) посадових осіб органів, до компетенції яких належить застосування ст.45 КЗпП України.
Слід зважити на те, що працівник є головним потенціалом підприємства, його сутністю й основним багатством. Від того, який психологічний клімат у колективі, наскільки працівники почувають себе соціально захищеними, як буде проходити процес відтворення робочої сили і в подальшому задіяно цей трудовий потенціал, суттєво залежить успіх підприємства в конкурентній боротьбі. Це пов’язано з тим, що кожне конкретне підприємство має свої ресурсні можливості для підвищення рівня оплати праці, матеріального стимулювання якісної і продуктивної праці, встановлення доплат і надбавок працівникам до тарифних ставок, посадових окладів понад рівень, визначений законодавством України, Генеральною і галузевими, регіональною та територіальною угодами. Тому колективний договір є можливістю для реалізації цих вкладень.
Консультації з питань несвоєчасної виплати, погашення заборгованості із заробітної плати, соціально-трудових відносин можете отримати по прямій телефонній «гарячій лінії»:
47-47-19 - Бойм Світлана Миколаївна - заступник начальника управління - начальник відділу соціально-трудових відносин, зайнятості населення та політики оплати праці головного управління праці ОДА;
За телефоном 2-11-34 ви можете спілкуватися зі мною.
Володимир Кондратюк,
начальник відділу з питань праці та організаційно-кадрової роботи управління праці та соціального захисту населення
Новини Андрушівщини
Чи проводиться у 2009 році виплата у подвійному розмірі допомоги по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку?
В. М. Шишацька. м. Андрушівка.
Відповідь: Ще Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до механізму надання деяких видів допомог, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зокрема, вищевказаним законом виключено абзац третій пункту 10 статті 30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який передбачав проведення у подвійному розмірі виплати допомоги по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки ці виплати регулюються Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Отже, виплата допомоги по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку у подвійному розмірі на 2009 рік не передбачена.
Наталія Хом’як,
головний спеціаліст по компенсаційних виплатах постраждалим від аварії на ЧАЕС управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації
Новини Андрушівщини
Адреса: 13400, м. Андрушівка, вул. Тітова, 2
Електронна адреса: sanstan@an.zt.ukrtel.net
Тел./факс: (04136) 2-17-92
Головний лікар
Хом’як Валентина Андріївна
Телефон робочий: (04136) 2-17-92
Телефон домашній: (04136) 2-23-13
Головний бухгалтер
Поліщук Віра Федорівна
Телефон робочий: (04136) 2-17-92
Зав.санітарно-гігієнічного відділу
Пташник Віктор Михайлович
Телефон робочий: (04136) 2-17-92
Телефон домашній: (04136) 2-32-01
Лікар-бактеріолог
Очередько Людмила Іванівна
Телефон робочий: (04136) 2-15-58
Телефон домашній: (04136) 9-46-52
Лікар-епідеміолог
Меньок Людмила Юхимівна
Телефон робочий: (04136) 2-17-92
Телефон домашній: (04136) 2-25-94
Лікар з гігієни харчування
Шумська Світлана Іванівна
Телефон робочий: (04136) 2-17-92
Телефон домашній: (04136) 2-20-32
Управління охорони здоров'я Житомирської облдержадміністрації
Дитячий оздоровчий табір «Чайка», який, відповідно до чинного законодавства, є спільною власністю територіальної громади, неправомірно вибув із спільної власності. Такий факт встановлено під час проведеної прокуратурою області перевірки в Андрушівському районі.
Як повідомила начальник відділу прокуратури області Роксолана Гребенюк, внаслідок певної реорганізації господарств-засновників дитячого табору, оздоровчий заклад перейшов у власність Андрушівської районної ради, про що у жовтні 2008 року районна рада отримала свідоцтво на право власності.
Про це Житомир.info повідомляє прес-служба прокуратури області.
Однак, під час перевірки встановлено, що попередні засновники – голови сільськогосподарських підприємств продали свої частки на підставі письмових доручень та надали право двом громадянам від імені підприємств підписувати цивільно-правові договори. Таке порушення законодавства спричинило низку інших правопорушень, внаслідок яких на нерухоме майно районної ради – дитячий оздоровчий табір «Чайка» балансовою вартістю понад 2,2 млн. грн. стали претендувати нові власники – три комерційні підприємства.
З метою захисту та відновлення порушеного права власності територіальної громади прокуратурою області 22 січня 2009 року до господарського суду Житомирської області пред’явлено позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному фонді колективного підприємства – дитячий оздоровчий заклад «Чайка», незаконно укладений між окремими підприємствами та про визнання недійсними усіх інших рішень, здійснених на незаконних підставах.
Окрім того, 9 лютого 2009р. прокуратурою Андрушівського району порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення службовими особами сільськогосподарських підприємств за частиною 2 ст. 364, частиною 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.
Житомир.info