Андрушівський район розташований в південно-східній частині Житомирської області в зоні лісостепу. Територія району займає 95,6 тисяч га, межує з п’ятьма районами області. На півдні – з Козятинським районом Вінницької області.
Переважну частину території району складають високородючі грунти. В південно - західній частині переважають чорноземні, а в північно-східній – сірі лісостепові грунти.
З корисних копалин зареєстровані поклади піску, глини, вапняку, торфу, гранітів, бурого вугілля.
Площа лісів 8,5 тисяч га. Основні породи дерев: дуб, граб, сосна, вільха.
Площа водяного дзеркала річок, озер, ставків 1,9 тисяч га. Територією району протікають річки: Гуйва, Пустоха, Ірпінь, Руда, Лебединець, Ів’янка, Кам’янка, Горбатка, Унава, Білуга, Боярка.
Клімат помірно-континентальний з теплим вологим літом та м’якою хмарною зимою. Пересічна температура січня - 5,6 С, липня + 18,7 С. Період з температурою понад + 10 С становить 156 днів. Опадів 527 мм на рік, з них 60% випадає в теплий період року. Висота снігового покриву 20-25 см.
В лісах району росте багато чагарників та багаторічних трав’янистих рослин, які дають їстівні плоди та ягоди : ліщина, калина, малина, глід, суниця, чорниця та інші. Зелена аптека району - близько 400 видів лікарських рослин. Ліси району багаті на гриби. Серед їстівних грибів найбільш поширені білий гриб, підберезовик, маслюк, опеньок, моховик.
Головне багатство лісів району становлять копитні ссавці : лось, благородний олень, козуля, дикий кабан.
Найбільші з гризунів - бобер, білка.
Хижі ссавці представлені лисицею. Досить поширені борсук , мала куниця, чорний тхір, ласка, горностай.
Орнітофауна представлена білим лелекою, сірою чаплею, чайками, сірими куріпками, крижнями, лебедями і т.д.
Водоймища району придатні для риборозведення. Вирощують коропа, білого амура, товстолобика.
Г.О. Ходаківський родом із Київщини, але доля склалася так, що Камені стали для нього рідним селом. Найперше тому, що звідси родом його дружина, тут є в Григорія Олександровича багато друзів, однодумців, людей, які поважають його. Це зіграло не останню роль під час проведення минулих виборів до місцевих рад, коли його, як кандидата від Партії регіонів, більшістю голосів обрали Каменівським сільським головою.
Для нього це була не просто удача чи везіння, це був аванс довір’я, яке треба виправдовувати своєю повсякденною роботою. Завжди пам’ятає Григорій Олександрович і про те, що він, як голова первинного осередку Партії регіонів, має бути на передньому краї, показувати приклад в служінні громаді. Вирішив розпочати з благоустрою і взявся за грейдерування доріг. Цим, до речі, займався ще й до обрання його головою. Територія ради велика - до складу входять три села. В кожному є соціально-побутові об’єкти, приміщення яких треба й підремонтувати, й обігріти в холодну пору року, й забезпечити інвентарем. Всього одразу не охопиш, тому й взявся новий голова за те, що слід зробити найперше. Таким чином спільно з громадами благоустроїли кладовища в усіх трьох селах, частково обнесли їх бетонними парканами. Досі бідкалися жителі Жерделів - до Городківки їм добирайся хоч убрід - старий місток розвалився, а новий хто побудує. Вирішили й цю проблему при допомозі спонсорів, про новий місток з дерева ми вже писали в нашій газеті, і про людей, що доклали до діла і сил, і коштів. Все це робиться, звісно, під керівництвом сільського голови, завдяки його наполегливому характеру, вмінню спілкуватися і працювати на кінцевий результат. Через те, що в селах немає ніяких виробничих підрозділів, чимало людей стоїть на обліку в районному центрі зайнятості. За погодженням їх і залучає Г.О. Ходаківський на громадські роботи і по благоустрою, і по ремонту адмінприміщення. До речі, вже виготовлена проектно-кошторисна документація на його газифікацію вартістю 10 тис. грн. Роботи розпочнуться вже в цьому місяці, на часі - газифікація с. Жерделі. Тепер сільська рада - єдиний орган влади, куди люди звертаються з усім наболілим. У селах живуть переважно пенсіонери. В кого ще діти близько - тим легше і до зими підготуватися, і з роботами впоратися. А є ж і одинокі. З добром і увагою ставиться до них Григорій Олександрович, не може сам вирішити проблему - допомагають голова районної ради О. В. Мельник, голова райдержадміністрації Б. В. Мазур, районні служби. Завжди відгукується на прохання спонсор А. П. Рябов, якому вдячні і голова, і жителі. На особистому контролі тримає голова забезпечення одиноких паливом - для таких вже завезли дрова на зиму. Всієї роботи сам не охопиш, її, як і належить, сільський голова розділяє між депутатами. Довір’ям громади дорожать народні обранці В.В. Заєць, В.В. Бабіцький, М.В. Глухончук, заступник сільського голови А.В. Заєць. Спільними зусиллями голови й депутатів, сільських активістів за останній рік зроблено немало, а ще більше невирішених проблем попереду. Якщо здійсняться всі плани, ще красивішими стануть мальовничі Камені, а з ними і віднесені до неперспективних Жерделі та Бровки Другі.
Лідія НАКОНЕЧНА
Близько трьох десятиліть очолює педагогічний та учнівський колективи Городківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Тамара Михайлівна МАКОВЕЦЬКА. Щоранку з посмішкою на вустах вона зустрічає на шкільному подвір’ї своїх колег та вихованців. Як директор навчального закладу, вчитель-історик професійно займається своєю справою, вирішує багато питань, які стосуються навчального процесу. Кожну дитину поважає як громадянина й особистість. З одного боку - вона ніжна і лагідна, з іншого - вимоглива. Кожну дитину намагається орієнтувати на успіх, тобто навчити вмінням сконцентруватися, зрозуміти, чого хоче від життя. Ця мудра, честолюбива і невгамовна жінка сприймає свою роботу як високу місію. Тамара Михайлівна - Заслужений вчитель України, її люблять і поважають нинішні й колишні учні, їх батьки, колеги, бо має велике і щире серце, де вистачає місця для всіх.
Марія ОЛЕКСЮК
Поволі падає золоте листя і вкриває задуману землю розкішним пухнастим килимом, у якому ніби загубилися ваші ніжні посмішки, дорогі вчителі! Вони, як маленькі натомлені сонця, розсипаються міріадами грайливих блискіток і наповнюють ваші очі радістю. І це золото, дароване вам щедрою осінню в знак щасливої долі, і день цей, осяяний тисячами щирих посмішок вдячних учнів, належать вам, дорогі наші наставники. З великою шаною і повагою ми, учні 10-А класу, хочемо розказати про вчителів нашої школи, про цей дружній колектив однодумців, яких об’єднує життєве кредо - любов до дітей. Вчитель - це не тільки людина, що навчає різним наукам, він є носієм духовного та морального початку. Головна мета кожного вчителя - передати свої знання молодому поколінню, а зробити це нелегко. Але вони, не жаліючи своїх сил, роблять це кожного дня. Саме вчителі, наші "другі батьки”, допомагають нам стати розумнішими і в майбутньому досягти омріяних висот. Наша перша вчителька Шпаківська Неля Володимирівна багато сил і умінь доклала щоб ми навчилися читати, писати, рахувати, відкрила неозорий світ книги. Фещенко Наталія Броніславівна стала нашою другою шкільною "мамою”. Саме вона згуртовує наш непосидючий клас, контролює наші оцінки і поведінку. Завдяки її ентузіазму ми відвідали Київ, Умань, Львів, Кам’янець-Подільський. її уваги і тепла вистачає на всіх дітей, з якими їй доводиться працювати. Кожен учитель нашої школи заслуговує щирих, теплих, вдячних слів за відданість обраній професії. Тож прийміть нашу вдячність за високе служіння обраній справі, самовідданість, добро і щедрість душі. Бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, благополуччя, великих творчих успіхів і невичерпної наснаги. Дякуємо Вам за вашу працю, за те, що відкрили нам дорогу у майбутнє, за віру в наші сили.
З повагою учні 10-А класу Андрушівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1
Предсказываю судьбу, гадаю на картах,
- снимаю порчу (на одиночество, бедность, порчи на смерть, венец безбрачия и др.).
- Чистка дома и хазяйства.
- Оберег на всю семью.
Тел.: 096-544-93-05, 095-177-37-85.
Светлана.
У вересні відзначається скорботна дата - 70-річчя трагедії Бабиного Яру.
Бабин Яр - мережа ярів на північно-західній околиці довоєнного Києва. Наприкінці вересня 1941 р. німці розстріляли тут понад 50 тис. євреїв. Розстріли проводилися в рамках реалізації расистської програми нацистів - «остаточного вирішення єврейського питання». Жорстоких переслідувань зазнавали від окупантів та їх прихвоснів-поліцаїв євреї, які проживали в інших місцях, зокрема і в нашому районі. До війни громадяни цієї національності мешкали майже в кожному населеному пункті, а найбільше - в Андрушівці, Червоному, Старій Котельні, Івниці. В мирі і злагоді проживали з українцями, займалися традиційними для них промислами і ремеслами. Після окупації нашого району фашисти відразу приступили до реалізації своїх злочинних планів. Сотні євреїв, в т. ч. стариків, жінок, дітей, по-звірячому було закатовано, їх могили знаходяться в названих селах. Але найбільше євреїв розстріляли в Андрушівці - в урочищі Демченка та в лісі обабіч дороги на Павелки. Нещодавно педагоги та учні нашої школи побували в цих місцях. Разом з класним керівником Ульянинською А. В. та вчителем історії Маркіною Т. М. сюди прибули також школярі Андрушівської міської школи № 1. Діти разом поклали квіти, вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих і сфотографувалися на згадку. Вчителі історії розповіли своїм вихованцям про жахливі дні ворожої окупації. Очевидці тих подій згадували, що після розстрілу євреїв, коли ями вже були засипані, ще довго чувся стогін поранених і ворушилася на тому місці земля. На обеліску висічені слова відомого радянського письменника, військового кореспондента Іллі Еренбурга: Мое дитя! Мои румяна! Моя несметная родня. Я слышу, как из каждой ямы Вы окликаете меня. Жителі нашого району як могли допомагали євреям в роки окупації, ризикуючи власним життям переховували їх, хоча далеко не завжди це вдавалося. Знайома пенсіонерка розповіла жахливу історію. Жінка зі Старої Котельні з почуття жалю переховувала від німців єврея. Хтось вистежив і доніс. Карателі розстріляли єврея, а жінку жорстоко мордували. В Андрушівці пам’ятають і шанують невинно убієнних. Знають, що представники єврейської громади внесли достойний вклад у перемогу над ворогом. На Алеї Слави, в парку нашого міста, серед інших героїв увічнений в бронзі Герой Радянського Союзу Маргулян Лев Маркович, уродженець Старої Котельні. Одна з вулиць Андрушівки носить ім’я іншого Героя, нашого визволителя - Зазулінського Ісаака Пінхошовича.
Василь УЛЬЯНИНСЬКИЙ,
директор Андрушівської ЗОШ І-ІІ ст.
В День партизанської слави в лісі біля землянки, де в роки Великої Вітчизняної війни жили партизани, зібралися школярі з Городківки, Нехворощі, Крилівки, Гальчина, Зарубинець. Вони поклали квіти до пам’яного знаку, а потім відбувся мітинг-реквієм, на якому виступили заступник голови райдержадміністрації О. С. Мирончук, вчитель-краєзнавець Городківської ЗОШ І-ІІІ ст. І. Л. Савицький.
Ольга МЕЛЬНИК